05.04-18.04.2024
TOCHI
Галерея РА
представляє
Проєкт «N22»
TOCHI
05.04-18.04.2024
об’єкти
Куратор – Світлана Севостьянчик
TOCHI - Українська художниця. Навчалась в Національній Академії образотворчого мистецтва та архітектури. Також закінчила факультет міжнародних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка . Провела безліч персональних і колективних виставок в Україні і за кордоном. Великобританія, Польща, США. Художниця розповідає, чим є для неї мистецтво: «Лінія та колір несуть зміст. Мистецтво нас змінює. Читаючи книгу ми змінюємось, слухаючи Моцарта,Бетховена, Сільвестрова – ми стаємо іншими. Мистецтво – це те що відрізняє нас від інших живих істот. Вміння любити, і вміння створювати. В усіх формах.»
На виставці «N22», художниця представляє свої макети скульптурних робіт, продовжуючи свої творчі пошуки у напрямку Безформенності. Треба сказати, що це не перша презентація скульптурних робіт. До цього, потужна скульптура була представлена на виставці у Львові, вона була частиною зовнішної експозиціі. Робота була пошкоджена вандалами, що, на мою думку, також, є виявом зацікавленості, небайдужості, тобто реакцією протесту на нерозуміння до кінця концепції мистецтва Безформенності.
Художниця прагне синтезувати скульптуру і власну підсвідомість глядачів в аналітично-емоційній подорожі, не зачипаючи звичний фігуратив, форму, предмет. Макети скульптур виконані з воску, як нагадування про тлінність і крихкість буття. Тому ій вдається дуже легко і елегантно передавати світ особистих емоцій, особливого бачення природи і навколишнього світу, стосунків, взаємовідносин.
Чому макети? Макети призначені для представлення об’єкта, і використовуються в тих випадках, коли подання оригінального об’єкта, невиправдано дорого, неможливо, або недоцільно. Макет дає загальні відомості про структуру, пропорціі, пластику, розміри, рішення про колоьори.
Якщо подивитись на найвідоміши у світі макети, треба зазначити Великого Дега. І, навіть кияни мали свого часу можливість побачити його скульптури, виконані із збережених воскових фігур на замовлення спадкоємців майстра, після його смерті, у майстерні Вальзуані, Франція. Великий Дега, в кінці свого життєвого шляху, почав дуже швидко втрачати зір. Покладаючись на чуття, наосліп, він домогався виразної передачи миттєвого руху, гостроти , несподіваних поз, зберігаючи при цьому пластичну цілісність і конструктивність.
Ще одним представником Великої родини геніїв скульптури Безформеності, є Генрі Мур. Його форми повільно і органічно перетікають одна в одну, час від часу створюючи заглиблення, порожнини, дірки. Його не цікавила проблема чистої форми, його цікавили образи, які нагадували природні форми – давнє каміння, оброблене стихіями, гірські печери, які вимили підземні річки, органічна система.
Виставка «N22» є логічним продовженням виставки «№6», яка відбувається в Музеї Політехнічного Університету в цей час. Виставка «№6» – це живопис, «N22» – скульптура. У вас, звичайно, виникає питання, чому назва виставок- цифри. Цифри – нейтральні, і зникає ідея з надаванням роботам назви. Роботи постають такими, як вони є, щоб глядач побачив їх у власній оригінальності, без будь-яких зовнішніх, наданих сенсів, які могли би створити додаткові альтернативні значення, думки. Представлені на виставці скульптури, говорять до нас, мовою тільки їм притаманним впливам – цілісних структур, які випромінюють не тільки змісти, повідомлення, але й почуття, емоції, і беззаперечно несуть невимовне. Вони звертаються до нас не тільки просторовими елементами, притаманними думкам, уявам , природним явищам, космосу, але й красі довершеності творіння в самому високому розумінні. У чистій, прозорій до затьмарення трансцендентальній естетиці йдеться про те, яким чином стають собою почуття в просторі й часі, і як, вільні простір і час народжуються, коли почуття перестають залежати не тільки від речей, але й від наочної предметності.
Ці скульптурні композиціі - саме та царина в якій зосереджується, концентрується і очуднюється надлишок життя, в його чарівному сплетінні раціонального з ірраціональним; земного з небесним, об’єктивного і суб’єктивного, мікро і макро, від внутрішнього до зовнішнього, що і є, насправді суттю Безформенності.
Тут все неоднозначно, містить в собі напруження парадоксу, конфлікт обумовленостей з істиною, драматизм, тощо. Скульптури проростають в нашому сприйнятті мистецтва, заряджають нас енергіями, вражають напруженням внутрішньої драми, лікують, висвітлють наши власні обличчя, думки, як в дзеркалі, враженнями, просвітлюють наше сприйняття, знімають нашарування компромісного моделювання дійсності, сприяють вихованню у нас погляду художника і навіть філософа, спонукають нас думати і аналізувати. Маю зазначити, що обидві виставки презентують глядачам саме БЕЗФОРМЕННІСТЬ…
…Роботи подібного напрямку -еволюція відродження, порозуміння культури і суспільства.