Людмила Раштанова
"Passers"

Перехожі... Хто вони? Вони наповнюють звичну картину міста. Їх голоси, жести, плащі, костюми, шарфи, парасольки, туфлі на підборах, клуби сигаретного диму, їх ранкова кава... З ними міста знаходять життя. У кожного з них своя історія. Здається знаєш, про що вони думають, коли вдивляєшся в обличчя, що проходять повз. Ти бачиш їх кожен день. Наче знав їх завжди. Тисячі перехожих, що поспішають кудись... З ними дні набирають обертів в ранкові години, в середині дня вони виходять на вулиці, поспішаючи на обід, вечорами розходяться по домівках, сідають у вагони метро й автомобілі, щоб знову стати для когось особливими. Міські собаки та птахи снують в суєті серед такої міської круговерті. Місто живе. Вони - дихання міста. (Навіть ночами). Дивись уважніше... Що ти бачиш? Ти один з них.